Розмовляючи з друзями помітив, що всі невдоволення життям закінчуються скигленням на кухні про погану владу. Від розмов про революцію вони одразу відхрещуються. Безперспективно, небезпечно, вороги не визначені, цілі туманні, методи сумнівні. Багато людей захоплюються такими персонажами як Че Гевара, Бандера – читають про них книжки, цитують, носять футболки з їхніми зображеннями, навіть перебирають схожу естетику. Але мавпувати революціонерів не означає бути ним.

15 квітня - всесвітній День Крадіжки на роботі. Ми починаємо публікацію матеріалів по цій події.  

Запитання: Чи етично красти щось з робочого місця? 

Відповідь: Крадіжка неетично, так. Саме тому роботодавці повинні платити вам повну вартість, яку вони отримують за вашу працю, а не частина її. Коли ви щось берете з робочого місця, то ви не крадете, а забираєте те, що вам винні по справедливості. 

Нас всіх вчили дуже багато, чого-небудь і як-небудь. Саме так визначається формула навчання: багато, незрозуміло чого і як-небудь. Важливий сам факт навчання, утилізація часу буйної молоді до того віку, коли вона вже може тільки залізти з пивом на диван або вповзти в офісне крісло. А вже чого там навчають, хто і як навчає, чи потрібно це навчання в подальшому житті - це ніхто цим не переймається: ні міністр освіти, на його дачах, ні директора ВУЗу, що упаковує пачки хабарів в тугий професорський саквояж, ні обпльованих жебраків-викладачів , ні самих учнів і студентів. 

Одеса славиться на всю Україну як найбільш толерантне і найбільш кримінальне місто водночас. Цілком зрозуміло, що Одесі надали статус найкращого для життя міста. Кожна порядна і чесна людина з банди може толерантно і чемно співіснувати поряд з іншими угрупуваннями.

Але іноді порядок порушують зміни у політичній ситуації. Передвиборчий період – період неспокою і жорстких баталій. На виборах 98-го року з обох ворогуючих сторін було вбито по півсотні людей. У веселі 90-ті роки це сприймалось цілком природньо.

Минув десяток років і одеські традиції почали призабуватись. Перестали стріляти, почали писати заяви і скарги в суди. 

Коли програється війна за цінності – виникає нехороше питання про якість самих цінностей.

Ситуація в Україні 30-40 рр. – це той же Афганістан. Млява інтелігенція міста та активне бойове село. Так само Радянська влада інвестувала в міста, створюючи прошарок залежних, а село гнобили – розстрілювали, морили голодом. 

 Ми розкрили секрет американської поразки в Афганістані

Наше суспільство страждає від шкідливого переконання, що лише дії влади є законними, і що держава є джерело нашого земного порятунку. Рецепти боротьби з насильницькою злочинністю не враховують того, що громадяни самі повинні піклуватися про свою безпеку, а переоцінюють можливості держави впливати на моральний стан суспільства. 

"Ви можете відібрати у мене пістолет тільки через мій труп" – ось правильне кредо, поважаючої себе людини. Майбутнє країни залежить від того, наскільки ми готові боротися за наші фундаментальні права і свободи: за право володіння вогнепальною зброєю.

Навіть не знаю, чим це можна пояснити – досить часто трапляються персонажі, які кидаються допомагати мусорам. Навіщо вони це роблять – невідомо. Ордена їм за це ніхто не дасть, по голівці не погладить і смачно не погодує. Окрім того – є досить суттєвий шанс впасти в нелюбов до втікача.

Сьогодні процес природного відбору направлений зовсім в хибному напрямку. Він поставлено з ніг на голову. На цей момент людство пройшло тривалий еволюційний шлях. Недалекі й інертні і обивателі розмножуються швидше, ніж розумні й енергійні пасіонарії. Закони захищають обивательську більшість, яка і вибирає «лідерів» суспільства. Сучасне людство зрадило не тільки своїх предків, а й майбутні покоління. Хомо Сапієнс?! Як би не так! Для мене він швидше Хомо Ідіотікус! Коли я дивлюся на людей, яких бачу кожного дня навколо себе, школі і скрізь ... я не можу сказати, що належу до тієї ж раси, що і все це нікчемне, зарозуміле і егоїстичне людство.